- вирядитися
- [ви/р'адиетиес'а]
-р'аджус'а, -диес':а, -диец':а, -д'ац':а; нак. -диес'а, -д'іц':а
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
вирядитися — див. виряджатися … Український тлумачний словник
вирядитися — дієслово доконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
вирушати — вирушити (починати відхід, від їзд, відліт із якого н. місця), рушати, рушити, відбувати, відбути; відходити, відійти (про людей пішки; про потяги, пароплави); від їжджати, від їздити, від їхати (про людей, наземний транспорт); виїжджати,… … Словник синонімів української мови
одягатися — 1) = одягтися, одягнутися (в що й без додатка покривати себе яким н. одягом), у[в]биратися, у[в]братися, у[в]дягатися, у[в]дягтися, у[в]дягнутися, одягати, рядитися; наряджатися, нарядитися (у гарне, святкове вбрання); виряджатися, вирядитися,… … Словник синонімів української мови